Сталий розвиток та довкілля у порядку денному. Зустріч у Хмельницькому 5 грудня 2019 року на екологічну тематику.

-
Микола Ваврищук (Керівник офісу реалізації проекту "Розумне довкілля Хмельницький"), Ірина Шелепницька (АТ "ГІПСОВИК"), Михайло Посітко (депутат Кам'янець-Подільської міської ради)
5 грудня 2019 року у Хмельницькому відбулась Панельна дискусія "Зелений порядок денний для України: регіональний вимір". Захід відбувався під патронатом Хмельницького міського голови Олександра Симчишина, організаторами виступили: ГО "Розумне довкілля Хмельницький", Waste Ukraine Analitics, UNDP Ukraine ( Програма розвитку ООН в Україні).
Борис Кетлінський, Микола Ваврищук

Захід був побудований з двох частин. Під час першої Панельної дискусії Керівник офісу "Розумне довкілля Хмельницький" Микола Ваврищук подліився практичним досвідом Хмельницького в реалізації концепції сталого розвитку та досягнення екологічних цілей. 
(Виступ Миколи Ваврищука )
Представник Центру ресурсоефективного і чистого виробництва Борис Кетлінський представив свої напрацювання в тематиці захисту довкілля.
(Виступ Бориса Кетлінського: )
Зокрема, експерти ПРООН Зоряна Козак, Вікторія Яшкіна модерували першу панельну дискусію за темами:
  • Індикатори у сфері довкілля та сталої енергетики в Цілях сталого розвитку: який прогрес досягнуто. Шляхи реалізації на місцевому рівні;
  • Екологічна складова євроінтеграції: зобов'язання, що покладені на міста. Чого очікувати громадам?
  • Від виборів до результатів: які народні депутати просуватимуть екологічні пріоритети своїх регіонів в сесійних залах.
    Органіатори заходу
Друга частина дискусії була присвячена місцевим громадам, ролі й можливостям їх впливу на формування "зеленого" порядку денного регіону.

Спікери: Валентина Шибецька (екологічний департамент Хмельницької ОДА), Андрій Гнап (WUA), Степан Кушнір (голова Хмельницького екологічного кластеру), Андрій Зінченко (голова енергетичного кооперативу "Сонячне місто", Євгенія Аратовська, ГО "Україна без сміття"

Спікери другої частини дискусії
запропонували учасникам до обговорення теми

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ГІПСУВАННЯ ТА ВАПНУВАННЯ ГРУНТІВ. ВИДИ ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ.

-
Зображення
Засолені – це  грунти, що містять у всьому профілі або в його частині легкорозчинні солі в кількостях, шкідливих для рослин (більше 0,2-0,25%). Залежно від складу солей у грунті розрізняють кілька основних видів засолення: а) хлоридне засолення грунтів – зумовлене надлишвоим вмістом у грунті хлориду натрію і хлориду магнію (NaCl, МgCl2); б) сульфатне засолення  – обумовлене нагромадженням сульфату натрію і сульфату магнію (MgSО4, CaSО4, Na2SO4); в) содове (карбонатне) засолення пов’язане з наявністю у грунті підвище них кількостей гідро карбонату натрію або інших натрієвих солей  (NaHCO3, Na2СО3).   Найбільш шкідливі солі: Na2СО3, NaHСО3, NaCl; шкідливі: СаСl2, MgCl2, Na2SО4; менш шкідливі: MgSО4, CaSО4. Незалежно від хімічного складу речовини, що засолює, самі по собі солі можуть концентруватися у певному грунтовому горизонті. За цією ознакою засолені грунти поділяються на солончаки  – грунти, у яких сіль міститься приблизно в рівній кількості по всьому грунтовому про
Докладніше

ВАПНЯНІ ДОБРИВА ТА ЇХ ПРАВИЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ

-
Зображення
Вапняні добрива поділяють на три групи:   промислового виробництва  (отриму ють розмелюванням твердих карбонатних порід, наприклад вапнякове і доломіто ве борошно);    відходи промисловості , які мають високий вміст вапна (металургійні шлаки, цементний пил, дефекат, сланцева зола та ін.);   місцеві добрива   з пухких (м’яких) карбонатних порід (туф, гажа, мергель та ін.), які зазвичай не потребують розмелювання. Тверді карбонатні породи   залежно від вмісту кальцію і магнію називають вапняками (50-55 % СаО і до 1 % Мg0), доломітизованими вапняками (40-55 % СаО і до 9 % М g 0) та доломітами (25-32 % СаО і до 14-20 % Мg0). За вмістом до 5 % домішок (глина, пісок та ін.) породу називають чистою. Найм’якішою із твердих порід є крейда, яка містить до 55 % СаО і лише до 0,6 % Мg0. Вона легко розмелюється, тому трохи ефективніша порівняно із вапняком, особливо у перший рік внесення. Якість вапняних добрив оцінюють не лише за вмістом сполук, які нейтралі зують кислотніс
Докладніше

Кислотність ґрунту та урожай #Gipsovik #Гіпсовик

-
Зображення
Урожай сільськогосподарських культур залежить від показника рН грунту, оскільки він визначає доступність поживних речовин (потенціал токсичності); активність мікроорганізмів;   сприйнятливість організмів до захворювань; потенційну шкоду культурі, яку завдають деякі гербіциди.     Засвоєння елементів живлення рослинами відбувається за відповідної реакції ґрунтового середовища. Вважають, що оптимальні значення рН для засвоєн ня рослинами елементів живлення з ґрунту такі: азоту - 6 - 8; фосфору - 6,25; калію і сірки - 6 - 8,5; кальцію і магнію - 4,5 - 6; бору, міді та   цинку - 5 - 7; молібдену - 7 - 8,5.   За ступенем кислотності та лужності   грунти поділяють на десять груп (табл. 1).     За логарифмічною   шкалою, грунт із рН 6   у 10 разів кисліший, ніж із рН 7, а ґрунт із рН   5 у 100 разів кисліший, ніж із рН 7.   Відомі рідини мають такі показники рН: сік лимонний - 3, сік апельсиновий - 4, молоко - 6, чиста вода - 7, морська вода   - 8, мильний розчин -   9
Докладніше