ЗАВОДИ МАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ. ЕКОНОМІКА - РОЗВИВАТИСЬ. ЛЮДИ - ОТРИМУВАТИ ГІДНИЙ ЗАРОБІТОК. Володимир Постовий.

Все своє життя Голова Правління Кам'янець-Подільського АТ "ГІПСОВИК" Постовий Володимир Ілліч присвятив   відродженню і розвитку виробництва. Якими були  роки боротьби за життя підприємства АТ "ГІПСОВИК", що вдалось і що не вдалось, що потрібно ще зробити,розповідає  Володимир Ілліч:

 

Те, що підприємство працює сьогодні, в першу чергу, заслуга нашого колективу. По-друге, Правління змогло вчасно зорієнтуватись в умовах нових викликів а по-третє – нам пощастило зустріти людей, які неабияк допомогли нам.

Тепер наше підприємство - одне з небагатьох - титанів, бюджетоутворюючих підприємств міста, області, яке працює, дає легальні робочі місця і офіційний заробіток родинам кам’янчан.  Оплата праці робітника на  заводі коливається від 10 до 25 тисяч гривень.

Попереду - багато планів.

Вже багато чого, що запланували, - зробили. Встановили дороговартісні фільтри в гіпсовий цех.  

Оптимізувались і працюємо тільки з природним, екологічним  матеріалом - гіпсом, доломітом та вапняком.

На основі цих природних  ресурсів вже кілька років, як пропонуємо і успішно реалізовуємо “природну лінійку добрив”. Адже з кислими ґрунтами може справитись тільки природний ресурс.

Приймаємо участь у багатьох волонтерських, меценатських, словом - благодійних, проєктах. До нас щодня звертаються прості кам’янчани за допомогою: хто на лікування потребує, хто - в скруті. Допомагаємо - за можливістю і такі рішення ухвалюємо спільно, на Раді благодійництва.

Ми постійно допомагаємо релігійним громадам, військовим, у благоустрої громад. Не стоїмо осторонь і в патріотичних, дитячих, спортивних заходах, що потребують нашої допомоги.

Є в планах багато соціально привабливих для кам’янчан проєктів.

Нині - подали свої  рекомендації/поправки до проєкту Кодексу про надра. Тісно співпрацюємо з Федерацією роботодавців України, членами якої є та з іншими професійними спілками виробничників, бізнесу.

Економіка - серйозна наука і не тільки, це - наше життя. Тому важливо розуміти на усіх щаблях цінність створеного робочого місця, з якого годуються родини і сплачуються податки.

 

З історії:

Перша згадка про наше підприємство - датується 1927-м роком. Уявіть, в цьому році нам вже 93 роки!

Доля склалась так, що при зміні форми власності підприємства, яке в 1995 році стало Акціонерним товариством розпалась система капітального будівництва.. Підприємство залишилось наодинці  зі своїми проблемами і в квітні 1997 року,  було оголошено банкрутство..

В травні обрали нове правління і почалась робота у новому форматі, в нових економічних реаліях вільного ринку. За 20 років підприємство пройшло ряд етапів, які допомогли стабілізувати роботу, уникнути знищення підприємства  і продовжувати розвиватись.  

 

Перший важливий етап – в жовтні 1997 року нам вдалось взяти інноваційну позику. На той час діяв Український інноваційний фонд. Ціль його була достатньо хорошою. Кожне підприємство відраховувало невеликий відсоток до фонду і якщо в підприємства був проект, то через регіональне представництво можна було його захистити і отримати кошти на розвиток. Очолював тоді регіональний фонд Ващук Ярослав Петрович. Ми захистили свій проект і отримали близько 340 тисяч доларів безвідсоткової інвестиції. На ці кошти ми збудували цех високоміцного гіпсу на базі виробництва, що припинило свою роботу (цех керамічної плитки). 

  

Другим важливим етапом стало ухвалення нової редакції закону про банкрутство, зокрема 53 стітті, яка надала можливість провести процедуру санації підприємства(оздоровлення) керівником цього ж підприємства.  Ми були першими в області і в ряду перших по Україні, хто скористався цією можливістю. Це нам  дозволило заключити мирову угоду, списати велику суму штрафів, пені і на 5 років реструктуризувати борги. Без допомоги конкретних людей ми  б самотужки цю процедуру не пройшли. На той час Податкову інспекцію очолював Горшунов Григорій Іванович, без перебільшення можу сказати, що він  таки допоміг нам.  

 

Наступний етап – прихід акціонерів - виробників сухих будівельних сумішей «Полірем» (м. Київ) під керівництвом Галагана Юрій Олександрович. За короткі терміни ми побудували виробництво сухих будівельних сумішей. В 2007 році на нашому шляху зустрілись люди, які буди налаштовані на співпрацю і розвиток виробництва. Керівник            Укргазбанку Хмельницького відділення Кшибовський Валентин і його заступник Тришневський Едуард запропонували нам попрацювати по кредитній лінії Світового банку, орієнтованої на сприяння експортоорієнтованості українських підприємств. І наприкінці  2007 року ми отримали близько 2 мільйонів доларів під невеликі відсотки на 8 років кредит. На них ми закупили обладнання, провели технічніі роботи і відкрили два нових кар’єри – вапняку і доломіту.  

 

Четвертий етап – з’явились нові акціонери – Товариство «Супратен» (Молдова, м. Кишинів). Це досить серйозна команда, лідери виробництва сухих будівельних сумішей в Молдові. Це надало нам потужного імпульсу розвитку.

 

Я назвав ці етапи життя підприємства, його боротьби, але особливо хочу підкреслити, що в колективі завжди було розуміння необхідності змін, злагодженої роботи. Хочу відзначити (на той час) головного інженера Мендерецького Миколу Болеславовича, головного енергетика Ринду Анатолія Михайловича, головного механіка Михайлика Олександра Миколайовича, нашого будівельника Підлісного В’ячеслава Павловича  і багато інших, без роботи яких становлення підприємства за останніх двадцять років не відбулось би.