ХТО МОЖЕ ВИТРИМАТИ МАРАФОН? РЕАЛІЇ БІЗНЕСУ. Володимир Постовий

 

Ще раз, з власного досвіду, хочу привернути Вашу увагу на проблему, з якою зіштовхуються надрокористувачі, котрі мають за мету розпочати розробку родовищ корисних копалин.

З 1997 року я займаю посаду голови правління Кам’янець-Подільського акціонерного товариства “ГІПСОВИК”, підприємства, яке займається видобутком корисних копалин понад дев’яносто років і за цей час освоїло 4 родовища.

В 2017 році для підприємства, як і для більшості АТ, які в середині 90-х років стали власниками спецдозволів на користування надрами з метою видобутку корисних копалин, термін чинності спецдозволів 20 років закінчився.

За ці роки процедура з отримання спеціального дозволу настільки ускладнилась і подорожчала (зазначу: незалежно чи це нерудні копалини, чи енергетичні), що терміни продовження дії спецдозволів затягуються на невизначений термін. Тут навіть не говориться про відкриття нових родовищ.

Наприклад, процедура оформлення продовження спеціального дозволу на користування надрами по Кудринецькому-І родовищу гіпсу Кам’янець-Подільського АТ “ГІПСОВИК” затягнулася на більш, як два роки. Для продовження розробки корисної копалини, повторно потрібно було провести геолого-економічну оцінку родовища, розробити та затвердити ОВД, замовити  розрахунки вартості та сплатити за спецдозвіл, повторно замовити і оформити проект відведення земельної ділянки під розробку родовища. Все це  коштувало підприємству близько одного мільйона гривень.

З 2012 року протягом п’яти років Кам'янець-Подільське АТ “ГІПСОВИК”, відповідно до спеціального дозволу, проводило геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Колодіївського родовища вапняків. За ці роки, Товариство за власні кошти здійснило оцінку запасів вапняків та затвердило їх в ДКЗ України. Далі - відповідно до Постанови КМУ від 30.05.2011 №615, в квітні 2017 року Товариство вперше звернулось до Держгеонадра України з заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків.

З різних причин, в тому числі і надуманих, впродовж 2-х років  Держгеонадра систематично надсилало підприємству різні відписки про неможливість надати спецдозвіл. Після тривалої дворічної боротьби з бюрократією, 24 жовтня 2019 року Камʼянець-Подільське АТ «ГІПСОВИК» нарешті отримало Спецдозвіл.  Після отримання Спецдозволу,  щоб розпочати роботи на родовищі, необхідно було: а) розробити “Робочий проект розробки і рекультивації родовища”; б) провести його державну експертизу; в) розробити та погодити проект гірничого відводу для отримання акту про надання гірничого відводу. Документи для отримання акту про надання гірничого відводу Товариство до Державної служби України з питань праці подавало чотири рази (вперше 23.12.2019). І лише 26 червня 2020 року Камʼянець-Подільське АТ «ГІПСОВИК» одержало Акт про надання гірничого відводу.

З власного досвіду бачимо, що з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, термін якого затягнувся на два роки, до отримання акту про надання гірничого відводу минуло вісім місяців.

У випадку з Колодіївським родовищем вапняків маємо перевагу - укладений договір оренди землі за період ДПР, адже оформлення земельної ділянки, з нашого досвіду, не відбувається легко.

Надрокористувачу, якому необхідно оформити земельну ділянку під розробку родовища, після придбання землі потрібно  здійснити  переведення із земель сільськогосподарського призначення в землі промисловості - по приватних землях, або провести процедуру вилучення зі зміною цільового призначення - по державних і комунальних землях, оскільки після прийняття Земельного кодексу України в новій редакції (ЗУ №2768-ІІІ від 25.10.2001) почалося розпаювання сільськогосподарських земель. Процедура була непрозорою і, як правило, голови райдержадміністрацій та сільрад, знаючи території залягання корисних копалин накривали їх своїми підприємствами або людьми. На власному прикладі маємо Гринчуцьке родовище кременю з понад 2 мільйонами запасів кременю, де на 65 га гірничого відводу вся земля під межу розробленого кар’єру розпайована. На оформлення земельної ділянки  надрокористувач витратить близько року, у кращому випадку та мільйони гривень на оформлення й оплату сільськогосподарських втрат.

Постає питання, чи зможе надрокористувач  після отримання спеціального дозволу розпочати розробку родовища. Більш того, через два роки є ризик анулювання спеціального дозволу через порушення строків початку робіт з втратою вкладених коштів. Ризик неотримання доступу до землі залишається одним з ключових при реалізації гірничого проекту.

Враховуючи викладене, вважаю, що сьогодні, як ніколи є актуальним  питання щодо внесення змін до законодавства України, які б запровадили механізм автоматичного отримання акту з гірничим відводом та правом на користування землею разом з спеціальним дозволом на видобуток корисних копалин в рамках координат ліцензійної площі.

Заступник голови Комітету ФРУ з надрокористування   Володимир Постовий