ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА У СТАЛОМУ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ПАТ «ГІПСОВИК»
Постовий Володимир Ілліч , Голова Правління Кам’янець-Подільського ПАТ «ГІПСОВИК» , заступник Голови комітету надрокористування Федерації роботодавців України, office@gipsovik.com.ua
ПАТ «ГІПСОВИК», м. Кам’янець-Подільський, Україна
Postovyi Volodumur Ilyich, Kamyanets-Podilsky Public Company «GIPSOVYK», Deputy Chairman of the Committee on Subsoil Use of the Federation of Employers of Ukraine, office@gipsovik.com.ua
Kamyanets-Podilsky, Ukraine
ECONOMIC COMPONENT IN SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF TERRITORIES ON THE EXAMPLE OF ACTIVITIES OF KAMENETS-PODILSKYJ PJSC "GIPSOVYK"
Summary
On the example of activity of industrial enterprise - Society "Gypsovik" for exploration and development of Kolodiivci limestone field the influence of economic component on sustainable development of a certain territory is investigated and analyzed. Environmental, economic and social aspects have been taken into account. An example of how regulatory and bureaucratic barriers affect the economic status of an enterprise, in particular, the economy, ecology and social development of the territory in which it is located, is covered in detail.
Вступ. Конвенція ООН з навколишнього середовища, ухвалена в 1992 році у місті Ріо-де-Жанейро 178 країнами, трактує «сталий розвиток» як розвиток суспільства, що задовольняє потреби сучасності, не піддаючи загрозі спроможність і здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. З англійської дослівно термін означає «розвиток, що підтримується» (sustainable development). Основними складовими сталого розвитку вважають екологічну, економічну та соціальну складові. У вересні 2015 року до саміту ООН уряд України підготував Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», в якій визначено базові показники для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) та закріплено результати адаптації 17 глобальних ЦСР з урахуванням специфіки національного розвитку. Особливу увагу в контексті реалізації завдань сталого розвитку територій присвячено і раціональному та збалансованому надрокористуванню [5].
Актуальність. В контексті сучасних тенденцій актуалізації питань сталого розвитку, екологізації виробництва, соціальної відповідальності, збалансованого природокористування та основних пріоритетів, проголошених новим урядом щодо економічного «відродження» країни, вважаємо за доцільне на конкретному прикладі, базуючись на досвіді діяльності промислового підприємства - Кам'янець-Подільського ПАТ “ГІПСОВИК”, дослідити деякі чинники, що впливають на розвиток певної території і спричиняють дисбаланс екологічної, соціальної та економічної стабільності. Спираючись на економічні показники у галузі надрокористування по Хмельницькій області, можна стверджувати про її занепад.
 |
| Обговорення Маніфесту роботодавців на Хмельниччині, ФРУ |
Так у 2005 році на території області здійснювало свою діяльність 167 надрокористувачів. У 2018 році - лише 36. За показниками результатів економічної діяльності у І кварталі 2019 року зростання видобувної промисловості склало лише 0,8%. Низка професійних спілок, окремих представників галузі впродовж 2017-2019 років неодноразово звертали увагу керівництва держави на системну кризу, що стала певною мірою загрозою економічній безпеці держави. Саме розвиток видобувної та переробної промисловості, за словами голови комітету надрокористування Федерації роботодавців України Валентина Шеветовського, міг би стати «справжнім двигуном економічного зростання» країни. Розвинута економіка – це можливість задовольняти потреби соціуму та дбати про екологію.
 | |
| Валентин Шеветовський, Володимир Постовий, Олександр Яворський |
Дослідженість та новизна. Науковий світ, екологи, політики та економісти видобувній галузі присвятили та присвячують належну увагу. Ще в 1931 році Гарольд Хотелінг у своїй праці «Економіка вичерпних ресурсів» детально проаналізував динаміку цін і видобутку невідновлювального ресурсу в умовах досконалої конкуренції і монополії та описав різні варіанти податкового регулювання. Гевін Райт назвав «ресурсним прокляттям» результати неефективного використання ресурсів. Ланге, Річард М. Ауті навпаки галузь надрокористування визначають базисом «сталого розвитку країн». Український вчений Віталій Пугач у «Теоретичних засадах сталого надрокористування” робить висновок, що функціонування галузі надрокористування має здійснюватись на основі державно-приватного партнерства з активним залученням громадськості та першочерговим урахуванням її інтересів [4]. Новизна нашого дослідження полягає у дослідженні впливу існуючої системи державного регулювання надрами на діяльність конкретного підприємства у визначений проміжок часу на певній території. Об'єктом розгляду є системні проблеми галузі, котрі призвели до економічної нестабільності у роботі підприємства та здійснили негативний вплив на розвиток території Китайгородської об’єднаної територіальної громади. Предмет дослідження – Колодіївське родовище вапняків, вивчення і розробку якого здійснює Кам’янець-Подільське ПАТ «ГІПСОВИК»
 | |
| Колодіївський кар'єр |
Виклад основного матеріалу.
За Радянських часів Держава інвестувала в інститути, які проводили роботи з попередніх та детальних розвідок родовищ з корисними копалинами, проводили підрахунок та затверджували запаси. Користуючись даними звітами, надрокористувач здійснював розробку родовищ.
На сьогоднішній день, в незалежній державі надрокористувач розвідує, вивчає нове родовище за власні кошти, затверджує запаси (або ж купляє право на користування геологічною інформацією розвіданих ще в Радянські часи родовищ). Та коли доходить діло до отримання спеціального дозволу на користування надрами, то дана процедура, яка в 1997-1998 роках проходила за два місяці, наразі триває понад два роки через наростання за останні роки супротивів в характері дій дозвільних структур держави.
12.07.2012 року Державна служба геології та надр України надала Кам'янець-Подільському ПАТ «ГІПСОВИК» (далі – «ГІПСОВИК») Спеціальний дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку вапняків у Колодіївському родовищі, строком на 5 років. Колодіївське родовище вапняків загальною площею 3,6 га розташоване на території Кам’янець-Подільского району Хмельницької області на відстані 2 км на схід від с. Колодіївка, що входить до Китайгородської ОТГ, на лівому березі глибокої балки витягнутої з півночі на південь на 3 км, правою притокою струмка Руска.
Впродовж 5-ти років дії Спеціального дозволу (з 12.07.2012 по 12.07.2017) «ГІПСОВИК» здійснював геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку копалини. За цей час було створено цілу промислову інфраструктуру як на території кар'єру, так і на території, необхідній для обслуговування (в тому числі під’їзні шляхи). За дозволеними законом нормами відбувалась переробка і реалізація видобутого ресурсу в межах 5% від затверджених запасів. У процесі вивчення дослідно-промислової розробки було проведено детальну геолого-економічну оцінку родовища. Логічно, що задля реалізації усього обсягу робіт з геологічного вивчення, підприємство інвестувало значний фінансовий ресурс у створення робочих місць, побудову та налагодження промислової інфраструктури із перспективою у подальшому приступити безпосередньо до промислової розробки надр. У процесі вивчення та за результатами робіт, на замовлення підприємства експертною групою, яку очолив головний геолог ВК «Геолог» (м. Київ) Ю. Діденко, було сформовано «Звіт про розвідку твердих корисних копалин. Геолого-економічна оцінка Колодіївського родовища вапняків у Кам’янець-Подільському районі, Хмельницької області» [1]. 6 квітня 2017 року на підставі представленого «ГІПСОВИКОМ» вищеназваного звіту колегією Державного комітету України по запасах корисних копалин затверджено балансові запаси вапняків Колодіївського родовища (Протокол ДКЗ від 06.04.2019 № 3893).
Починаючи з травня 2017 року для підприємства розпочалась нескінченна «бюрократична епопея листування та спроб» згідно встановлених законом процедур отримати право на продовження розробки і видобування надр Колодіївського кар’єру.
Затримка у вирішенні питання щодо отримання дозволу на розробку надр впродовж двох з половиною років, пов'язана у першу чергу із системним хаосом державного управління в галузі надрокористування. Так, Державною комісією запасів корисних копалин України (далі – ДКЗ) до Державної служби геології та надр України (далі – Держгеонадра) було передано протокол затверджених запасів Колодіївського родовища для введення в дію Але впродовж 6-місяців комісія з надрокористування не спромоглась провести засідання і не функціонувала з різних причин, в тому числі й через відсутність кворуму.
Тривалий час документи із заявою на отримання дозволу «ГІПСОВИКОМ», в Державній службі геології та надр України знаходились без розгляду, що в свою чергу спровокувало порушення термінів у процедурах, визначених Постановою КМУ № 615 від 30.05.2011р. [3].
Через неспроможність одного відомства розглянути документи терміни розгляду в інших відомствах порушувались. Це призвело до того, що «ГІПСОВИКУ» повертали документи 9 разів з різноманітних причин. Затримка розгляду у державних інституціях документів, поданих ще у травні 2017 року, спричинила чергову відмову, адже законодавець з грудня 2018 року зобов’язав надрокористувачів здійснювати «Оцінку впливу на довкілля».
І тільки 22 липня 2019 року Державна служба геології та надр України ухвалила наказ (№ 233), яким надала дозвіл «ГІПСОВИКУ» отримати «Спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування» терміном дії на 15 років. Після ухвалення цього наказу, Державна служба геології та надр України 25.07.2019 року повідомила підприємство про те, що відповідно до пункту 13 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», за надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, що розраховується з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні, відповідно до методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої Постановою КМУ від 15.10.2004 р. №1374 [2]. Впродовж 45 днів суб’єкт господарювання сплачує у повному обсязі збір за надання дозволу. У разі несплати у встановлений строк збору за надання дозволу, суб’єкт господарювання щодо якого прийнято рішення про надання дозволу, відповідно до п. 8 Порядку, втрачає право на його отримання, а зазначене рішення скасовується. Для обрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків Колодіївського родовища Держгеонадра рекомендували «ГІПСОВИКУ» звернутись до Українського державного геолого-розвідувального інституту; такий розрахунок коштував підприємству понад 37 тисяч гривень. Безпосередня вартість спецдозволу склала 1 мільйон 296 тисяч гривень. Невід’ємною частиною спецдозволу є Угода про умови користування надрами. 02.08.2019 року «ГІПСОВИК» до Держгеонадр подав зазначену «Угоду» та відомості про сплату за спецдозвіл. Станом, на дату написання статті, 13.09.2019 року, констатуємо, що встановлений законодавством термін розгляду документів (30 календарних днів) минув. «ГІПСОВИК» продовжує очікувати спеціальний дозвіл.
Витрати підприємства.
Оренда земельної ділянки. Родовище знаходиться за межами населених пунктів Колодівської сільської ради, що відносяться до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та ін. призначення. Вартість оренди земельної ділянки площею 4,6846 га в рік складає 65 тисяч гривень.
Робочі місця. У період з 2012 по 2017 роки в середньому у Колодіївському кар'єрі працювало 34 працівники, з яких 15 обіймали посади із кваліфікаційними вимогами вищої освіти (майстри гірничі, енергетики, менеджери, фінансисти, керівний склад). З 2018 року і до сьогодні у кар'єрі залишилось 2 працівники, котрі здійснюють охорону об'єкту.
Виробництво та реалізація вапнякової продукції «ГІПСОВИКОМ» склала: у 2016 р. - 12 млн.260 тис. грн., 2017р.- 13 млн. 340 тис. грн., 2018 р. - 3млн. 230 грн., за 6 місяців 2019 р. – 0 грн. З зазначених сум до бюджету сплачувалось 20 % ПДВ, податок на прибуток.
Екологія та безпека. Впродовж дослідно-промислової розробки, по всій площі родовища було знято породи розкриву та складовано їх у тимчасовий бурт розкривних порід біля східної межі родовища. Для захисту буртів від вивітрювання та ерозії поверхню засіяно багаторічними травами. За втрати сільськогосподарського виробництва при зміні цільового призначення земельної ділянки Товариство сплатило 34 тисячі гривень.
Допомога громадам. Діюче підприємство, забезпечує робочими місцями, сплачує податки і стимулює розвиток території, на якій знаходиться. У період роботи Колодіївського кар’єру, підприємство систематично брало участь у соціальних проектах, проектах благоустрою території Китайгородської об’єднаної територіальної громади, до складу якої входить 12 сіл. Це: допомога сім’ям учасників АТО, інвалідам та сім’ям загиблих; придбання меблів у перші класи сільських шкіл; надання щебеневої продукції для ремонту сільських доріг, підтримка талановитої молоді, ремонт дошкільних закладів та ін. Зважаючи на те, що з другої половини 2017 року, через зволікання державних служб з наданням дозволу та зупинку роботи кар’єру, підприємство почало зазнавати значних економічних збитків, фінансування соціальних проектів, допомога громадянам були призупинені.
За умови отримання спецдозволу на видобування, прогнозований річний видобуток корисної копалини складатиме 50,0 тис.м3. Корисна копалина - вапняк з прошарками карстової глини. Загальна потужність шару коливається від 18,6 до 26,1 м, середня 23,3 м. Тіло корисної копалини залягає пластоподібно і має регіональний нахил на південний захід. Розкривними породами є грунтово-рослинний шар і вивітрілий вапняк. Видобування корисної копалини здійснюватиметься згідно «Оцінки впливу на довкілля» відкритим способом транспортною системою розробки із тимчасовим зовнішнім розташуванням відвалів розкривних порід та наступним їх переміщенням у відпрацьований простір. Розробка родовища відбуватиметься вище рівня ґрунтових вод із застосуванням кар’єрної техніки, а видобувні роботи - на 2 добувних уступах висотою до 15 м.. Досвід вивчення кар’єру свідчить про те, що атмосферні опади повністю дренуються в підстилаючі породи. Вода у кар’єрі з’являтиметься лише за рахунок атмосферних опадів.
Екологічні застереження, вимагатимуть від підприємства дотримання: нормативного розміру санітарно-захисної зони об'єкта; гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі за межами санітарно-захисної зони; допустимого рівня шуму на заселеній території. Також «ГІПСОВИК» зобов’язується здійснити заходи із захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, пересушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва; відновлення порушених гірничими роботами земель, їх рекультивацію.
 | |
| Колодіївське родовище вапняків |
Зважаючи на вищевикладене, спробуємо змоделювати ситуацію, коли з’являється інвестор і вкладає ресурси у новий бізнес-проект, пов’язаний з видобуванням корисної копалини. Розраховуючи рентабельність та окупність подібного проекту, інвестор сподівається на прозорі законні процедури, дотримання термінів та прогнозовані економічні вигоди.
Створюється промислова інфраструктура з дороговартісною технікою, винаймаються висококваліфіковані працівники. Інвестор має забезпечити наповнення фонду заробітної плати, сплату податків, орендної плати, ресурсні платежі, прямі матеріальні, адміністративні, амортизаційні, логістичні, загально-виробничі витрати. Якщо бізнес-проектом передбачена переробка добутих надр, це також вимагає спеціальних технологій та додаткових потужностей. Значні затрати йдуть на проекти з оцінки запасів, впливу на довкілля, за спецдозвіл та інші. Закінчується 5-річний термін дозволу на геологічне вивчення і, за наявності усієї необхідної документації, інвестор сподівається нарешті отримати економічні зиски при отриманні (продовженні) дозволу на промислове видобування.
Кожен день очікування дозволу та простою у роботі з незалежних від бізнесу причин, призводить до великих збитків та зростання ймовірності втрати перспектив такого проекту взагалі. Працівників кар'єру доводиться скорочувати, йдуть витрати: на оплату охорони об’єкту, що не працює, на «боротьбу з бюрократичною системою», на додаткові експертизи та необхідні для отримання дозволу проекти, оренду. Варто пам’ятати і про безпеку об’єкту, адже у випадку повної або часткової ліквідації чи консервації гірничодобувного об'єкта надрокористувач зобов’язаний гірничі виробки привести у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а в разі консервації - зберегти родовища та гірничі виробки на весь період консервації.
Висновок очевидний, і поки не відбудуться якісні зміни, він - невтішний. За умови системного хаосу в галузі, такі бізнес-проекти збиткові і приречені на швидке банкрутство. Так з’являються покинуті кар’єри - небезпечні об’єкти, як для екології, так і людини, що не приносять жодного економічного зиску території. З’являються нелегальні «копачі й копанки» Відповідно – відсутні соціальні, економічні, екологічні вигоди. Втрачається трудовий кваліфікований потенціал і про сталий розвиток цієї території не йдеться. Особливо така ситуація характерна для громад сільської місцевості, де не розвинені інші галузі.
Список використаних джерел
1. Звіт про розвідку твердих корисних копалин. Геолого-економічна оцінка Колодіївського родовища вапняків у Кам’янець-Подільському районі, Хмельницької області Ю. Діденко ВК «Геолог» (м. Київ)
2. Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами: Постанова КМУ від 15 жовтня 2004 р. N 1374 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1374-2004-%D0%BF
3. Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами: Постанова КМУ від 30 травня 2011 р. № 615 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2011-%D0%BF
4. Теоретичні засади сталого надрокористування. / В. Пугач// Економіка природоко-ристування і охорони довкілля – 2014 - № 1 с. 45-48;
5. Цілі сталого розвитку 2016-2030 // Офіційний сайт :. United. Nations. Ukraine – 2019. – № 2(4). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org.ua/ua/oon-v-ukraini;
#gipsovik
Коментарі
Дописати коментар