ВПЛИВ ДЕЯКИХ ЧИННИКІВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ІНВЕСТУВАННЯ В ГАЛУЗЬ НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПОСТОВИЙ В. І.

Володимир Ілліч Постовий - Голова Правління Кам'янець-Подільського ПАТ "ГІПСОВИК"

THE INFLUENCE OF VARIOUS FACTORS ON THE IMPLEMENTATION OF STATE POLICY AND INVESTMENT IN THE FIELD OF SUBSOIL MANAGEMENT

Вступ. Наявний мінерально-сировинний потенціал України, за умови раціональних державницьких підходів до управління галуззю надрокористування, мав би стати вагомою складовою економічної міці й  безпеки країни. На сьогодні, з 120 видів відомих світу корисних копалин, 117 є у нас, а це - 20 тисяч родовищ і проявів, з яких 8761 родовище (станом на 2012 рік - 8290) 95 видів мінеральної сировини (98 - станом на 2012 рік) промислового значення; 4676 родовищ неметалічних корисних копалин, а це – основна сировина для будівельної галузі, металургії, сільського господарства. За більш як столітню історію української геології, вітчизняній промисловості з видобування і первинної переробки неметалічної сировини відводилось одне з чільних місць. Напередодні створення Кам’янець-Подільського Алебастрового заводу (нині - ПАТ “ГІПСОВИК”), в 1926 році, на Кам’янеччині працювала наукова геологорозвідувальна експедиція під науковим керівництвом професора А.В. Красовського. Результати досліджень експедиції, опубліковані під назвою: “Геологическое строение и полезные ископаемые каменецкого округа» поклали початок підприємству нині відомому, як “Гіпсовик” [2]. Досі оригінал дослідження зберігається  у архівних фондах Державного архіву Хмельницької області  та доступнй для використання сучасними науковцями та представниками бізнесу. Тісний зв’язок науки і промисловості ще до останнього часу працював на економіку країни: запасів вапняків, доломітів, кварцитів, вогнетривкої глини, лужноземельних бентонітів вистачало Україні для задоволення власних потреб та експорт до Росії, Грузії, Білорусії, частково - Польщі, Словаччини. На сьогодні, ситуація дещо змінилась: ще в 2012 році в Україні нараховувалось 3349 родовищ в стані розробки, а вже станом на 01.01.2017 року - у розробці лише 3055 [7]. Проблематика необхідності змін в галузі надрокористування гостро актуальна. Професійні кола, науковці, державні та громадські діячі намагаються запропонувати власні окремі “рецепти повернення до успішності” галузі.

В представленому доробку запропоновано аналіз існуючої ситуації та наведено деякі аспекти з практичного досвіду діяльності Кам’янець-Подільського ПАТ “ГІПСОВИК”, які, на думку авторів, впливають на інвестиційну привабливість вітчизняного підприємства. Екстраполювання практичного досвіду одного з підприємства на галузь складає наукову новизну цього дослідження.

Використано наукові методи: аналізу, екстраполяції,  експериментальної перевірки (при описі винаходу -  “Корисної моделі для переробки відходів нерудних матеріалів низької та середньої твердості природної вологості),  аналогій (при порівнянні існуючих корисних моделей).

Виклад основного матеріалу. 

 За даними офіційного сайту Державної служби геології та надр України  в категорії "нерудні корисні копалини" з 45  родовищ гіпсу та ангідриту в розробці знаходиться всього 23; з 23 родовищ вапняку, у розробці - 17; з 7 доломітових  - 4 у розробці; з 623 ділянок з піском будівельним, розробляється лише 257; з 68 родовищ крейди будівельної - в розробці 10; з 53 родовищ керамзитової сировини - розробляється 9 родовищ. Станом на  01.07. 2018 року в Хмельницькій  області розробкою кар’єрів займаєтся 36 підприємств, в той час, як у 2005 році - 167. Хоча в області розвідано 377 родовищ 23 видів корисних копалин, що становлять промисловий інтерес. Падіння вітчизняного виробництва в галузі надрокористування (категорія - нерудні корисні копалини) відбувається через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин: втрату контролю за частиною українських територій; несталість норм законодавства; бюрократизацію та надмірну ускладненість дозвільних процедур; трудову міграцію з країни; економічну неспроможність підприємств застосовувати інноваційні та енергоефективні технології; відсутність державної підтримки в галузі надрокористування; надмірний фіскально-контрольний тиск; ігнорування вимог та рекомендацій промисловців та підприємців тощо. Все це призводить до того, що галузь може пропонуватись іноземним інвесторам для виробництва за допомогою дешевої робочої сили дешевого сировинного продукту. Натомість, успіх вітчизняної економіки залежить від інвестування у виробництво з утворенням  “ланцюгів доданої вартості” та від уміння захистити українського виробника.

У професійних колах промисловців-надрокористувачів вважають, що надра України “можуть стати справжнім драйвером вітчизняної економіки”[1]. Але позитивні тенденції та залучення  інвестицій в галузь безпосередньо залежать від реального стану суспільно-економічної ситуації в країні. Прослідковується чітка тенденція падіння вітчизняного виробництва та переробки неметалічних корисних копалин через втрату контролю за деякими українськими територіями та поглиблення кризової ситуації в економіці. 

За даними Української асоціації вапняної промисловості, у 2017 році Україна імпортувала  рекордних 2,2 млн.т каменю (вапняк та доломіт), що перевищує рівень 2016 року на 52% [13,14 ].

Втрата контролю над територіями та значне зменшення вітчизняного виробництва продовжують негативно впливати на економічні показники галузі. Перші п’ять місяців 2018 року демонструють поглиблення кризи: вже ввезено 1,3 млн. т. вапняково-доломітної продукції, що перевищує рівень минулого року за аналогічний період на 45% . При порівнянні показників за 7 місяців 2018 року з аналогічним періодом 2017 року ПАТ “ГІПСОВИК”, що є одним з лідерів у виробництві гіпсових в’яжучих матеріалів, спостерігаємо такі ж негативні тенденції, а саме: падіння виробництва більш, як на 15 %. Призупинення дозволів на користування надрами підприємству через, здебільшого, формальність та непрозорість дозвільних процедур, як для ПАТ “ГІПСОВИК” так і для сотень інших вітчизняних підприємств набули масового та системно-кризового характеру.

Ще однією значною проблемою, яка утруднює роботу галузі і відлякує інвестора, є несталість норм чинного законодавства.  Задекларовані реформи, є, здебільшого,  змінами деяких норм та правил, через які бізнес несе значні втрати фінансів та часу (оплата геологічної інформації та скасування норми не призвела до повернення бізнесу коштів). Тривала бюрократична процедура отримання дозволів ускладнюється: існуючі вимоги до проектної документації щодо оцінки впливу на навколишнє середовище замінено на процедуру “ОВД” (оцінка впливу на довкілля). Слід зауважити, що держава обрала європейську модель з урахуванням думки громади, на території якої знаходиться родовище.   Позитивна ідея, не обговорена та не апробована бізнесом, призвела до тимчасового колапсу промисловості: багато підприємств опинились поза межами правового поля через зупинку державою дозволів на користування надрами. Варто зазначити, що є і позитивні зрушення: запровадження пілотного проекту проведення он-лайн аукціонів на користування надрами, розробка нового сучасного сайту Держгеонадр, новації щодо відкриття геологічної інформації, відстрочення термінів щодо розробки проекту ОВД… Але орган державної влади у сфері надрокористування, діє здебільшого як підпалювач і пожежник одночасно, “гасячи”  ситуації, до яких призвели неапробовані та неузгоджені з промисловцями новації. Надто складна та непрозора для бізнесу ситуація через існування декількох державних органів -“центрів впливу” на рішення надання та продовження дозволів на користування надрами (Держгеонадра, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Державна комісія запасів корисних копалин). Така невизначеність у “правилах гри”, відсутність єдиного органу виконавчої влади, відповідального за прийняття рішень, відлякує потенційного інвестора та часто обертається значними збитками, відтак - завдає шкоди економіці країни.

Формування політики, реалізація та контроль у галузі надрокористування відбувається, здебільшого, без  врахування вимог вітчизняної промисловості.  Засідання комісій, що розглядають питання надання дозволів на користування надрами, проводяться непрозоро та непублічно. Галузь потребує дієвої державної підтримки, а не декларацій.  Контролюючі, правоохоронні органи мають своєю діяльністю сприяти становленню сприятливого бізнес-клімату,  запобігаючи рейдерству, корупційний діям, неправомірним утискам та перешкоджанню ведення бізнесу. Позитивний європейський досвід, який варто взяти на озброєння, свідчить, що органи державної влади формують політику будь-якої галузі з урахуванням реальних економічних показників та базуючись на  рекомендаціях і вимогах підприємців, промисловців. 

Активна діяльність потужних інститутів громадянського суспільства, зібрань, спілок, організацій  підприємців та промисловців в Україні – Федерації роботодавців України, Української спілки підприємців та промисловців, Всеукраїнської Спілки виробників будматеріалів, Української асоціації вапняної промисловості, Асоціації газовидобувних компаній тощо вимагає від держави обов’язкового врахування вимог і потреб тих, хто створює робочі місця, сплачує податки, наповнює бюджети різних рівнів. 

Нечисельні та малодієві громадські ради при міністерствах та інших органах державної влади, мета створення яких полягала у забезпеченні врахування позиції кіл бізнесу і громад, формуванні активного експертного середовища, не призвели до бажаних результатів. Саме бізнес-середовище, об’єднане в професійні, чітко структуровані об’єднання, на нашу думку, здатне стати реальним двигуном у формуванні політики будь-якої галузі.

Наявність значної кількості контролюючих органів (фіскальних, правоохоронних тощо), які не захищають бізнес від неправомірного тиску,  змушують його все частіше шукати захисту від держави не в державних інституціях. Виникнення в 2014 році Ради Бізнес-омбудсмена (Business Ombudsman Council - Ukraine) [12], як незалежного консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України, стало можливим завдяки ухваленому Меморандуму про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року.  Рада, до якої входять інспектори - професійні адвокати і юристи, здійснює постійний  моніторинг антикорупційних змін в українському бізнес-середовищі, допомагає українському бізнесу відстоювати права, переважно, перед державними органами влади. Створення сприятливого бізнес-середовища задекларовано основною метою діяльності органу, що фінансується за кошти ЄБРР (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку).  Більшає представників бізнесу, серед яких Кам’янець-Подільське ПАТ “ГІПСОВИК”,  що прагне працювати без корупційних ризиків, в правовому полі,  з вигодою для  себе і держави. Їх об’єднує утворена в 2017 році з ініціативи Бізнес-омбудсмена України Альгірдаса Шемети громадська організація “Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу. UNIC” [15]. “Метою створення Мережі є просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу. Компанії-учасники мережі  підтримують добру ділову репутацію та постійно удосконалюють власні стандарти доброчесності на зразках кращих міжнародних практик. “Відповідальність, закладена в основу діяльності компаній, допоможе протидіяти корупції, послабити регуляторний тиск, полегшить доступ до кредитування, а також сприятиме виходу на міжнародні ринки”, - зазначено у статутних документах організації.

Питання впровадження європейських стандартів “екологізації” виробництва, застосування енергозберігаючих новацій, модернізації технічних потужностей напряму пов’язані зі значними фінансовими інвестиціями.  Інвестувати в екологію та впроваджувати новітні технології може лиш працюючий і прибутковий бізнес. Так, впродовж періоду з 2015 по 2018 рік, ПАТ “ГІПСОВИК”  витратив на фільтрове обладнання  близько мільйона гривень. Крім того, на виробництві застосовується власний винахід, мета розробки якого полягала у заміні існуючої застарілої технології на безвідходну та  енергозберігаючу: Патент на корисну модель “Спосіб переробки відходів нерудних матеріалів низької та середньої твердості природної вологості” [9]. Цей спосіб включає операції завантаження матеріалу в подрібнювач, подрібнення і вивантаження, що вирізняється першочерговим подрібненням великих часток матеріалу з рівномірним розподілом  розмеленої маси, після чого відбувається кінцевий помел. Винайдена і запатентована корисна модель належить до галузі видобувної або гірничо-збагачувальної промисловості, а саме до способів подрібнення порід типу гіпсів, вапняків, доломітів. В процесі гірничої переробки цих матеріалів 25 % припадає на утворення фракцій помелу 0-10 мм,  0-20 мм. Зазвичай, ці фракції утворюють відвали, що займають великі території, а відповідно вимагають затрат на складування і зберігання. За допомогою винайденого способу переробки відходів нерудних матеріалів (низької та середньої твердості) забезпечується переробка матеріалу при природній вологості аж до фракції 0-5 мм. А це - готовий продукт для подальшої переробки та реалізації. Кожне гірничне підприємство намагається вирішити проблему переробки відходів та раніше утворених відвалів. Як правило, це роблять в літню пору року при природньому процесі підсушування, оскільки у стані природньої вологості, відходи непридатні для переробки через суцільне залипання робочих органів дробарок та класифікаторів. Найближчі аналоги винаходу встановлені безпосередньо в кар’єрах і потребують значних енергетичних витрат на підсушування сировини, а це витрати до 8-10 м газу на 1 тонну відходів [8,10]. У випадку використання інших енергоресурсів - 11, 5 одиниць умовного палива на 1 тонну висушених відходів. Винайдена корисна модель, на відміну від відомих технологій, якісно  переробляє сировину з природною вологістю, шляхом введення додаткової технології подрібнення. Така двостадійна переробка на валкових дробарках різних типів - це розширення функціональних можливостей за рахунок запобігання “залипанню” матеріалу через природню вологість; зменшення енерговитрат; скорочення часу переробки; відходи не потребують додаткової спеціальної термообробки чи природньої сушки. Технологічна лінія при однозмінній роботі кар’єру переробляє понад 30000 тонн відходів дроблення, що відповідає продуктивності утворення відходів кар’єру формату 100-120 тис. тонн переробленої гірничої маси в рік. Перероблені в цей спосіб вапняк, гіпсовий камінь, доломіт фракції 0-5 мм є готовими продуктами для агромеліорації (розкислення грунтів), в сільськогосподарському виробництві комбікормів, в металургії як флюсові добавки (крім гіпсу).

Україна не повинна стати сировинним  придатком Європи. Економічний успіх полягає у створенні продукту з  додатковою вартістю. Тому надто важливими є інноваційна  діяльність та співпраця з науковими установами. У Постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017-2021 роки» від 18 жовтня 2017 р. № 980 затверджено середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017-2021 роки. Згідно з цим документом, головні розпорядники бюджетних коштів зобов’язані враховувати затверджені напрями під час відбору інвестиційних проектів, формування і визначення тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, які виконуються в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік. В розділі IV йдеться про державну підтримку  напрямку ґрунтоохоронного землеробства та  розвитку технології виробництва органо-мінеральних добрив на основі місцевих сировинних ресурсів. Одним з важливих компонентів органо-мінеральних добрив є продукція на базі місцевих сировинних ресурсів (вапняк, доломіт, гіпс) Кам’янець-Подільського ПАТ «ГІПСОВИК». Доказами постійного пошуку нових методів роботи та впровадження інновацій є отримані в квітні 2018 року  Свідоцтва про реєстрацію авторського права на “Добриво вапняне з підвищеним вмістом мікроелементів (ТУ У 20.1 - 22986119 - 004: 2016). ”, “Добриво кальцієво-сірчане (ТУ У 20.1 - 22986119 - 005: 2016). ”, “Магнієво-сульфатно-кальцієва добавка (ТУ У 08.1 - 22986119 - 003: 2013)”. Ці розробки підтверджують відповідність технічних умов  продукції  законодавству, потребам виробників і споживачів, рівню розвитку науки і техніки, інтересам держави, вимогам міжнародних, національних, регіональних стандартів та кодексів усталеної практики.

Впродовж 2013-2018 років підприємство співпрацювало з науковцями Подільського державного аграрного-технічного університету. Зокрема, базуючись на продукції підприємства (з Колодіївського та Слобідко-Рихтівського родовищ Хмельницької області), на замовлення та за кошти підприємства, науковцями було досліджено вплив  доломітового та вапнякового борошна на фізико-хімічні властивості різних типів грунтів та науково доведено і обгрунтовано їх меліоративні якості [3-6]. Науковцями Яворовим В., Вахняком В. виявлено поліпшення показників обмінної та гідролітичної кислотності, вмісту обмінних основ, зокрема, кальцію та магнію.  Вагомість такого дослідження особливо актуальна нині для економіки країни, оскільки ринок пересичений дороговартісними імпортними хіммеліорантами, іноді- сумнівної  якості, а вітчизняний продукт залишається поза увагою.

Висновки: 

 Негативні економічні тенденції в галузі вимагають швидких невідкладних заходів, як від держави, так і від громадського, наукового, професійного секторів.

Раціональне, прозоре адміністрування галуззю спроможне значно посилити економічну безпеку країни, оскільки вона безпосередньо пов’язана та впливає на інші галузі: сільське господарство, металургію, будівельну галузь тощо.

Падіння показників експорту вапняково-доломітної продукції, натомість - збільшення імпорту, вказує на недієву політику захисту вітчизняного виробника, наявність внутрішніх проблем, пов’язаних з дозвільними процедурами, занепадом потужностей залізниці у перевезенні продукції.

Інвестиції приходять туди, де зрозумілі та сталі “правила гри”. Несталість вітчизняного законодавстві в галузі надрокористування, постійні “експерименти” та нечіткість стратегії змін призвела до призупинки низки вітчизняних підприємств. Введення нових, неапробованих та неузгоджених з бізнесом норм, їх скасування, введення інших норм з поправками - все це за останні роки призвело  до значних фінансових втрат, ануляції, призупинки дозволів на користування надрами, втрат значної кількості трудового потенціалу.

Формування політики в галузі надрокористування обов’язково має стати процесом “від потреб промисловості до формулювання та закріплення державою”. Кожна реформа повинна мати довгострокову мету та бути узгоджена з професійними громадськими спілками підприємців та промисловців, оскільки саме цей сектор є реальним виконавцем політики, наповнювачем бюджету та головним роботодавцем галузі.

Ідея створення сприятливого бізнес-клімату, посилення економічної міці країни має превалювати над функцією покарання та надмірним контролем.

“Екологізація” промисловості, переведення на енергозберігаючі технології, залучення наукових установ, модернізація - потребують значних фінансових витрат. Непрацююче підприємство нездатне залучити кошти, відтак - стати екологічним тощо. Кар’єр, у якому видобуток призупинений на час “бюрократичних переписок” з надавачем-продовжувачем дозволу, не приносить користі ні екомоміці, ні екології, ні бізнесу, ні державі. Тому варто і далі працювати над спрощенням дозвільних процедур, впровадженням “особливих періодів на час оформлення дозвільних документів”, особливо для видобувачів нерудних корисних копалин.

Задекларована урядовими постановами підтримка створення ланцюгів додаткової вартості,  окремих наукових досліджень, пов’язаних з галуззю, нині носять декларативний характер, але потребують реального впровадження.  

Список використаних джерел та літератури

1. Валентин Шеветовський. Надра можуть стати драйвером усіх, усієї економіки. Стенограма виступу на Загальних зборах учасників Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів, за результатами ІІІ Будівельного Конгресу “Надра України - шанс і втрати будівельників” 1 серпня 2018 року. URL:http://www.avbmv.com.ua/index.php/novini-uchasnikiv/1059-valentin-shevetovskij-nadra-mozhut-stati-drajverom-usikh-usieji-ekonomiki (дата звернення: 03.08.2014).;

2. Державний архів Хмельницької області, м. Хмельницький Ф.р. 1921 Каменецкое объединение заводоуправления «Стройматериалы» 1927-1933 рр., оп. 1, Спр. 1. Геологическое строение и полезные ископаемые Каменецкого округа,1927., 21 арк.;

3. Звіт про виконання науково-дослідної роботи на тему: “Еколого-агротехнічне обгрунтування використання природних руд для покращення властивостей, збільшення вмісту поживних речовин в грунті підвищення продуктивності сільськогосподарських культур” канд. с-г наук, доцент Яворов, ПДАТУ. Кафедра агрохімії, хімічних і загальнобіологічних дисциплін. Кам’янець-Подільський, 2015, 24 с.

4. Звіт про виконання науково-дослідної роботи на тему: “Еколого-агротехнічне обгрунтування використання природних руд для покращення властивостей, збільшення вмісту поживних речовин в грунті підвищення продуктивності сільськогосподарських культур” канд. с-г наук, доцент Яворов, ПДАТУ. Кафедра агрохімії, хімічних і загальнобіологічних дисциплін. Кам’янець-Подільський, 2014, 23 с.

5. Звіт про виконання науково-дослідної роботи на тему: “Еколого-агротехнічне обгрунтування використання природних руд для покращення властивостей, збільшення вмісту поживних речовин в грунті підвищення продуктивності сільськогосподарських культур” канд. с-г наук, доцент Яворов, ПДАТУ. Кафедра землеробства, агрохімії і грунтознавства. Кам’янець-Подільський, 2013, 77 с.

6. Звіт про виконання науково-дослідної роботи на тему: “Еколого-агротехнічне обгрунтування використання природних руд для покращення властивостей, збільшення вмісту поживних речовин в грунті підвищення продуктивності сільськогосподарських культур” канд. с-г наук, доцент Яворов, ПДАТУ. Кафедра землеробства, агрохімії і грунтознавства. Кам’янець-Подільський, 2014, 142 с.;

7. Мінеральні ресурси України. Стан запасів корисних копалин. URL: http://minerals-ua.info/stan-zapasiv.php (дата звернення: 12.08.2018);

8. Патент України № 93208. Корисна модель “Спосіб підвищення ефективності перемелювання руди, мінералів та концентратів” МПК ВО2С17/00, ВО2С15/00, ВО2С7/00, ВО2С4/00, 2011 р.;

9. Патент України № 118626, МПК 2017.01, ВО2С4/00. Корисна модель “Спосіб переробки відходів нерудних матеріалів низької та середньої твердості природної вологості” . Винахідники Постовий В.І., Атаман І.І. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ДП “Український інститут промислової власності” . 2017;

10. Перов В.А., Андреев С.Е., Зверевич В.В. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых. Москва: Недра, 1980. 415 с.;

11. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року: Закон України від 21.04.2011 р. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 44, ст.457)(Із змінами, внесеними згідно із Законом  № 4731-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст. 98);

12. Рада Бізнес-омбудсмена.  Business Ombudsman's Council. Нормативна база.  URL: https://boi.org.ua/legal-acts/ (дата звернення: 10.06.2018) ;

13. Українська асоціація вапняної промисловості. УАВП презентує дослідження виробництва вапнякового каменю в Україні за підсумками півріччя 2018 року. ТОП-10 виробників вапнякового каменю 2018 (січень-червень). URL:http://limeindustry.in.ua.  (дата звернення: 07.08.2018);

14. Українська асоціація вапняної промисловості. Дослідження імпортно-експортної динаміки вапняку, доломіту та мінерального порошку в Україні за січень-травень 2018 року. URL: http://limeindustry.in.ua  (дата звернення: 12.07.2018);

15. UNIK. Всеукраїнська Мережа Доброчесності та Комплаєнсу URL: http://unic.org.ua/about-us/about-the-network/ (дата звернення: 05.04.2018);

16. Яворов В., Вахняк В. Порівняльна ефективність вапнякового і доломітового борошна. Науково-виробничий журнал. Техніка і технології АПК . 2015. № 5 (68) (травень). С. 37˗41.