З СВЯТОМ, ДРУЗІ! СМАЧНОГО МЕДУ ТА МАКІВНИЧКІВ!

Медовий Спас або, як кажуть у народі, Маковея, у 2018 році традиційно відзначають 14 серпня.
https://maximum.fm/novini_t2

Медовий Спас або, як кажуть у народі, Маковея, у 2018 році традиційно відзначають 14 серпня.
https://maximum.fm/novini_t2

Медовий Спас або, як кажуть у народі, Маковея, у 2018 році традиційно відзначають 14 серпня.
https://maximum.fm/novini_t2

МАКОВІЯ, МЕДОВОГО СПАСА традиційно святкують в серпні. Цьогоріч свято припало на 14 серпня. Від нього починається піст, який триває 2 тижні до 28 серпня. Перший Спас - велике свято для всіх християн, оскільки здавна цього дня відзначається відразу кілька значущих подій. 

По-перше, у цей день православна церква відзначає Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. У храмах заведено винесення і поклоніння Хресту, щоб позбутися хвороб і очиститися від гріхів. По-друге, з цим святом збігається і тому приурочений день пам'яті семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії і учителя Єлеазара, які в 166 році до н. е. прийняли мученицьку смерть від сирійського царя Антіоха Епіфана за свою віру і сповідування Істинного Бога. У православній традиції Макавеї уособлюють символ непорушності в дотриманні християнських заповідей. Вважається, що назва свята Маковій утворилася шляхом накладення імені Маккавея і співзвучної з ним рослини маку, який дозріває у цей час.Крім того, це свято має назву Медовий Спас, бо на цей період саме настає час збору меду з вуликів. За церковною традицією саме з цього дня можна було вживати в їжу мед. На честь свята у цей день готуються всілякі частування з маком і медом. І нарешті, свято також називається Мокрий Спас на честь малого водосвяття, адже саме в цей час освячували нові колодязі та чистили старі, здійснювали хресний хід на річки та озера, освячували воду, останній раз цьогоріч купали худобу і омивалися самі у відкритих водоймах, щоб стати здоровішими.

---

                                                          НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ

•  Цього дня у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак.
• На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м'ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Але обов'язково в маковійчику мали бути стиглі голівки маку.
• На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство процвітало.
• На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним.
• Освяченими маковійчиками вдома прикрашали образи і зберігали до весни, використовуючи за потребою в якості оберегів та зілля. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.
• Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і у наш час. Наприклад, доти, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.
• Також на Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, а після цього їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми шуліки - печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.
• На Маковія обов'язково святиться вода в річках, озерах, колодязях та інших водоймах. Вона вважається цілющою і цінується не менше на Стрітенську воду. У такій воді купалися самі й купали худобу, щоб вигнати хворі і очиститися від пристріту.
• На Київщині святою водою кропили скирти з сіном, щоб миші не водилися, а також кропили вулики з бджолами.

 (джерело:https://lady.tochka.net/ua/33347-spas-makovey-istoriya-i-narodnye-traditsii-prazdnika/)

РЕЦЕПТ ШУЛЯКІВ (КОРЖІВ У МАКОВО-МЕДОВІЙ ЮШЦІ). НАШІ ТРАДИЦІЇ.

Коржі. Коржі -найдавніший вид хліба, що виготовлявся з прісного тіста. Як правило, коржі робили тоді, коли до наступної випічки не вистачало хліба. Прісне пшеничне або житнє тісто замішували на сироватці, маслянці, молоці з яйцем, а у піст — на воді, тонко розкачували качалкою на стільниці, робили насічку ножем і смажили на сковороді на олії. Коржі їли замість хліба, готували їх і як окрему страву до молока, ряжанки, сметани тощо. Особливого значення коржі набували у перший день посту — жиляний понеділок. Тоді їх пекли просто на черені без олії, і називалися жиляники, жилавики, дужики. Їли їх з редькою й хріном, примовляючи: Щоб жилавим бути!

Готували коржі й на Спасівку: розтирали у макітрі мак до утворення молока, додавали трохи води та меду і кришили туди коржі, які називали тоді шулики (шуляки). Пекли коржі і з додатком вареного горохового пюре (матротеники, горохляники, хоми). Це була суто повсякденна страва, їли їх гарячими, вмочуючи в олію чи смалець або запиваючи молоком чи кисляком. Пшеничні К. ще й сьогодні не вийшли з ужитку, житні ж і горохові майже не зустрічаються.
(джерело: http://traditions.in.ua/kukhnia/tradytsiini-stravy/1306-korzhi)

****
На свято Медового Спасу (14 серпня у греко-католиків та православних християн) або Яблучного Спасу (19 серпня у греко-католиків та православних християн) пекли прісні і пісні коржі, намазували їх медом, посипали маком. Їли їх протягом усього двотижневого поста на Спасу. Українські нарідні кондитерські вироби вельми невитіюваті. Як правило, це зроблені на швидку руку борошняні вироби з великою кількістю яєць і жирів, тобто те, що переважно складаються з пісочного тіста. Для додання солодкості їх присмачують вже по виготовленні або цукровою пудрою, або повидлом, або поливкою з меду у поєднанні з маком або маковим молоком — характерним компонентом українських ласощів. Широко відомі шулики і коржики. Розпушувачем в цих виробах завжди є сода або алкоголь, а не дріжджі.
Інгредієнти для коржа:
1. борошно — 2 скл.;
2. мед — 1 ст. л.;
3. сіль «екстра» — дрібка (до смаку);
4. сода — 0,5 ч. л.;
5. оцет столовиј 9% — 0,5 ч. л.;
6. вода питна — 0,25 скл.;
7. соняхова олія (рафінована) (для змащування) — дещиця.
Юшка:
1. мак — 1 скл.;
2. мед — 5 ст. л. або цукор — 6 ст. л.;
3. вода питна (гарячий окріп) ~ 0,5 л. 

Спосіб приготування
Корж. У просіяне пшеничне борошно влити, розчинені в воді, мед і сіль та, погашену в оцті, соду (сода має бути погашена оцтом, щоби не відчувався її присмак у коржі). Замісити тісто. Відтак тісто розкачати у пласт завтовшки 0,5 сантиметра, покласти на деко зі змащеним олією, пергаментом (щоб легко було ламати випечене тісто можна заздалегідь його розрізати ножем на деку ромбиками 2x2 сантиметри), наколоти виделкою і випекти в духовці.
Макове молоко. Мак двічі залити водою, даючи добре набубнявіти, щоразу зціджуючи воду, відтак проварити близько 2-х хвилин для знищення мікробів, та розтерти макогоном у макітрі, поступово підливаючи дуже маленькими дозами (по чайній ложечці) окріп. Можна розтерти цей мак кавовим млинком або погружним блендером.
У приготоване макове молоко влити мед або насипати цукор, безперервно розмішуючи, і розвести гаряченьким окропом. Цією юшкою залити дрібно наламані шматочки випеченого шулика і добре перемішати, даючи їм просочитися поливкою.

Смачного!