ПРОБЛЕМАТИКА ПРОХОДЖЕННЯ ДОЗВІЛЬНИХ ПРОЦЕДУР В ГАЛУЗІ НАДРОКОРИСТУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ГІПСОВИК»

З 6 по 10 листопада 2017 року в  Трускавці відбувалась Четверта міжнародна науково-практична конференція "Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування". Захід проходив під патронатом Державної служби геології та надр України та був присвячений 100-річчю Геологічної служби України та 25-річчю Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ).

Доповідь Голови правління ПАТ "ГІПСОВИК" стосувалась проблемних правових питань щодо отримання дозвільних документів на право користуватись надрами.

Доповідь знайшла жваві відгуки в учасників конференції. Під час обговорення було наголошено на необхідності посилення ролі спілок підприємців, роботодавців задля напрацювання пропозицій щодо змін у законодавстві.

Володимиром Іллічом Постовим наведені реальні приклади фактично затраченого часу, ресурсів, з досвіду діяльності  підприємства, котре сплачує податки в казну країни різних рівнів, втримує українців, забезпечуючи їх стабільною роботою і оплатою праці, від набувшого розмаху відтоку робочої сили з країни.

Зокрема, він наголосив, що якщо підрахувати всі законом передбачені терміни на те чи інше погодження, затвердження, розробку – очевидним і доконаним фактом є те, що в сукупності темпоральна межа перевищує 2 роки.

Окремим питанням є проблема у продовженні спеціальних дозволів, строк дії яких закінчився, адже процедура, котру змушене пройти підприємство, є подібною до отримання нового дозволу. Хоча жодних змін порядку користування надрами на 18-ий чи 20-ий рік, коли закінчується строк дії ліцензії, не відбувається. Структури Держгеонадра, Держгеоінформ, Мінекології перезавантаженні зверненнями підприємств про продовження строку спецдозволів і змушені витрачати значні ресурси на цю ділянку роботи. Це шкодить процесу видачі нових дозволів, контролю за використанням надр, тощо. Зважаючи на те, що надрокористувач керується програмою робіт, подає звітність та є під постійним контролем з питань надрокористування, є очевидним висновок про те, що дія спецдозволу має бути необмежена в часі аж до моменту повного видобутку копалини, відповідно до спецдозволу чи іншого рішення ДКЗ (Держгеонадра). Такий порядок передбачено для ряду ліцензій щодо провадження окремих видів діяльності в Україні та широко практикується закордоном.

Підтвердженням складності, непрозорості «правил гри» у стосунках з бізнесом в сфері надрокористування є статистика. Можемо вказати на те, що видобувати надра незаконно є простіше і «дешевше».

Впродовж останніх пʼяти років на території  області – майже немає  нових розробок корисних копалин. 

Поширюється явище появи нелегального бізнезу, заснованного на нелегальному видобутку. Все це призводить до тінізації вітчизняної економіки, формування корупційних схем.

1. Тому вважаємо необхідним, першочерговим завданням для експертів, розробників нового кодифікованого законодавства в галузі надрокористування – обовʼязкове залучення представників реального вітчизняного сектору надрокористування до процесу експертизи того чи іншого нормативного акту в цій галузі;

2. Отримання спецдозволів на користування надрами має відбуватись за спрощеною, прозорою  процедурою з обовʼязковим дотриманням встановлених законодавством термінами. Перевага має надаватись вітчизняному бізнесу.

3. При видачі спеціальних дозволів на користування надрами пропонуємо встановлювати необмежений термін їх дії до повної розробки родовищ корисних копалин.

4. В ЦОВВ, їх територіальних представництвах інших державних структурах, що відповідають за формування політики, координацію і контроль в галузі надрокористування, вбачаємо за доцільне впровадити послуги «Єдиного вікна», «Електронного кабінету», котрі мінімізують спокусу вимагання/отримання/провокації неправомірної вигоди, спростять процедуру для початку діяльності.

5. Механізм аукціонів щодо дозволів на родовища не повинен застосовуватись до надрокористувачів, котрі тривалий час, легально, сплачуючи податки, побудувавши певний комплекс виробничої інфраструктури, займаються розробкою конкретного родовища. Адже значно вигідніше підтримувати вітчизняного надрокористувача, виробника, зацікавленого в стабільності, розвитку підприємства, розширенні виробничої інфраструктури та благоустрої навколишніх територій, аніж піддаючись на спокусу миттєвого, сумнівного прибутку, перетворювати країну на суто сировинну базу.

6. Створення стабільних умов буде сприяти виконанню положень, викладених у Постанові Кабінету Міністрів України № 956 від 14.12.2016 року щодо «формування ланцюгів доданої вартості, в тому числі і у видобувній промисловості.

7. Запропонувати зміни в законодавство та підзаконні нормативно-правові акти в частині встановлення дії спецдозволів на користування надрами безстроково. Пропонуємо також принцип мовчазної згоди щодо розгляду документів.

Як повідомляється на офіційному сайті Державної служби геології та надр України, заслухано  близько 100 доповідей науковців та практиків. Конференція працювала за основними тематичними напрямками :

1. Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин, їх зіставлення, застосування, адаптація до провідних світових класифікацій;
2. Інвестиційний потенціал мінерально-сировинної бази України;
3. Методика і практика геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин;
4. Правові аспекти надрокористування в Україні;
5. Механізм рентних платежів і оподаткування користування надрами, їх оптимізація;
6. Питання енергетичної незалежності України. Нарощування енергетичного потенціалу держави;
7. Екологічна безпека у зв’язку із розробкою родовищ корисних копалин;
8. Перспективи оптимального використання питних і мінеральних підземних вод. Інвестиційні проекти;
9. Економічна привабливість надрокористування. Техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки родовищ корисних копалин;

В роботі Конференції прийняло участь понад 100 спеціалістів, з них 30 докторів та 50 кандидатів наук, представники Кабінету Міністрів України, провідні фахівці Інституту геологічних наук Національної академії наук України, Українського державного геологорозвідувального інституту, ПАТ «НАК «Надра України», ПАТ «Укргазвидобування», ПрАТ «Нафтогазвидобування», Державна установа «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України», Навчально-науковий інститут «Інститут геології», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу, Геолого-екологічний факультет Криворізького національного університету, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького  та інші представники провідних державних та приватних компаній геологічної, гірничо- та нафтодобувних галузей та надрокористувачі.(http://www.geo.gov.ua/novyna/startuvala-chetverta-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferenciya-nadrokorystuvannya-v)