КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКЕ АТ "ГІПСОВИК" GIPSOVIK

17 листопада 2017 року, міським головою м. Кам'янця-Подільського на ім'я Прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. було скеровано Термінову телеграму. Зокрема в документі йдеться про те, що в м. Кам'янці-Подільському склалась надзвичайно загрозлива ситуація, пов'язана із невчасним та "не в повному обсязі виконанням заявок на подачу порожніх залізничних напіввагонів, що може призвести до повної зупинки виробничого процесу". Зокрема, систематичне невиконання залізничою станцією "Кам'янець-Подільський" заявок на подачу вагонів ставить під загрозу виконання договірних зобов'язань підприємств перед покупцями, наслідком чого є значні штрафні санкції, невдоволення клієнтів, формується негативний імідж серед клієнтів України і зарубіжжя, подекуди - контакти між підприємствами і клієнтами розриваються. Так, ПАТ "ГІПСОВИК" вже втрачає майже 1400,0-1600,0 тис.грн. щомісячно на обсягах реалізації продукції, а це призвод

Гіпсовий кар'єр в селі Кудринці, Кам'янець-Подільський район Це внесення до грунту гіпсу для усунення надлишкової лужності, шкідливої для багатьох сільськогосподарських рослин; спосіб хімічної меліорації солонців і солоцюватих грунтів.  Відбувається свого роду заміна натрію, поглинутого в грунт на кальцій, внаслідок чого покращуються покращуються фізико-хімічні і біологічні властивості, підвищується родючість. Дози гіпсу встановлюють по кількості натрію у верхньому шарі грунту - від 3-4 до 10-15 тон на гектар. Гіпс вноситься в два прийоми: перед оранкою і після неї під культивацію. На солонцюватих грунтах з меншими показниками натрію, ніж в солончаках, гіпс (3-4 ц/га) вносять до рядків разом з насінням.  Гіпсування грунтів проводять у комплексі з агротехнічними заходами: глибока оранка (на 40-50 см) з перемішуванням солонцьового шару (це дає можливість перемістити гіпс, що міститься в підорному шарі в орний шар), зрошення, внесення органічних добрив, сні

Вапняні добрива поділяють на три групи:   промислового виробництва  (отриму ють розмелюванням твердих карбонатних порід, наприклад вапнякове і доломіто ве борошно);    відходи промисловості , які мають високий вміст вапна (металургійні шлаки, цементний пил, дефекат, сланцева зола та ін.);   місцеві добрива   з пухких (м’яких) карбонатних порід (туф, гажа, мергель та ін.), які зазвичай не потребують розмелювання. Тверді карбонатні породи   залежно від вмісту кальцію і магнію називають вапняками (50-55 % СаО і до 1 % Мg0), доломітизованими вапняками (40-55 % СаО і до 9 % М g 0) та доломітами (25-32 % СаО і до 14-20 % Мg0). За вмістом до 5 % домішок (глина, пісок та ін.) породу називають чистою. Найм’якішою із твердих порід є крейда, яка містить до 55 % СаО і лише до 0,6 % Мg0. Вона легко розмелюється, тому трохи ефективніша порівняно із вапняком, особливо у перший рік внесення. Якість вапняних добрив оцінюють не лише за вмістом сполук, які нейтралі зують кислотніс